Advertise on podcast: Історія

Історичні кривди не зникають із часом, а невирішені питання залишають простір для політичних маніпуляцій. Як знайти баланс між правом на власну історичну пам'ять, визнанням злочинів минулого та потребою співпрацювати сьогодні? Свої погляди представляють польський дипломат Ян Пєкло та колишній голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

До 90-річчя від дня народження поета-шістдесятника, кіносценариста та першого голови Народного руху України Івана Драча — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

За 20 років Осолінські зустрічі у Львові об’єднали понад 140 доповідачів і стали майданчиком для польсько-українського діалогу про історію, культуру та сучасність. Цикл лекцій і дебатів, започаткований Національним інститутом імені Оссолінських та Львівською національною науковою бібліотекою імені Василя Стефаника, продовжився навіть після повномасштабного російського вторгнення. Його учасники переконані: особисті контакти, спільні дослідження та готовність говорити про складне допомагають будувати довіру, необхідну для майбутнього польсько-українських відносин.

В Інституті національної пам'яті відбулася дискусія з нагоди 50-річчя створення Комітету захисту робітників — першої явної опозиційної організації у комуністичній Польщі і предтечі «Солідарності».

За чверть століття фундація розвинула видавничу, аналітичну й освітню діяльність. Видає польськомовний часопис Nowa Europa Wschodnia та англомовний New Eastern Europe, публікує літературу й дослідження про країни регіону, організовує конференції, семінари та літні школи. Її робота охоплює і сучасну політику, і культуру, й історичну пам’ять. Відновлення культурних зв’язків між сусідами залишається однією з головних складових цієї місії.

«Османська Туреччина: сусід, суперник і союзник Речі Посполитої» — з публічної лекції професора Анджея Дрозда (Центр досліджень Східної Європи Варшавського університету), а також розмова з Робертом Костро (директор Головного архіву давніх актів у Варшаві) про Хотинський договір — унікальний історичний документ, який зберігається у фондах його установи і є важливим свідченням історії тої доби.

Історія Оссолінеуму демонструє, як спадщина, розділена війною та змінами кордонів, може стати основою тривалої співпраці між польськими й українськими установами. Спільні дослідження, оцифрування та обмін досвідом допомагають зберігати документи для майбутніх поколінь і роблять їх доступнішими для науковців. Повномасштабна війна створила нові загрози, але водночас прискорила модернізацію інфраструктури й посилила партнерство, яке формувалося десятиліттями.

Про вбивство Головного отамана Армії УНР і голови Директорії УНР в екзилі Симона Петлюри та роль Москви у цьому — розмова з професором Яном Яцеком Бруським (Яґеллонський університет).

У програмі — міжнародна наукова конференція та презентація книжки про зв’язки українського історика, громадського і державного діяча з Холмщиною.

Симон Петлюра та його бачення Польщі і генеза Варшавської угоди 1920 року — розмова з професором Яном Яцеком Бруським (Яґеллонський університет).

Книжки перевозили люди, які приїздили із Заходу, зокрема моряки та спортсмени. Їх ховали під фальшивими обкладинками, друкували у мініатюрному форматі, а іноді маскували серед гуманітарної допомоги. Частину накладів передавали через організовані канали Комітету «Вільної Європи». Були й окремі маршрути через Татри — саме за нелегальне переправлення видань «Культури» судили учасників так званого процесу «альпіністів» 1970 року.

Про масовий виступ польських селян у 1846 році, їхню криваву розправу з польськими повстанцями-шляхтичами та роль австрійської влади в цих подіях — розмова з професором Матеушем Вижгою з Педагогічного університету імені Комісії національної освіти у Кракові (автором монографій «Селянство. Історія без краватки» та «Сарматська Польща. Історія звичайних людей»).

Про спадщину Єжи Ґєдройця та кризу довкола його ідей в сьогоднішній Польщі — розмова з к.і.н. Малґожатою Птасінською (Інститут національної пам’яті Польщі) та професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Понад сто років Оссолінеум працював у Львові, а його історичні колекції після Другої світової війни опинилися по обидва боки польсько-українського кордону. Сьогодні ця розділена спадщина стає основою для спільних досліджень, цифрових проєктів і допомоги українським установам, які зберігають її частину під час війни.

Довкола книжки «Прагматичний візіонер. Оповідь про Юліуша Мєрошевського» — розмова з автором Мацєєм Лучаком (Інститут політичних досліджень ПАН).