Advertise on podcast: Батьки-засновники

Він обґрунтував Україну з геополітичної точки зору. Його мапами користувалася делегація УНР на міжнародних переговорах щодо майбутнього України. Він став засновником сучасної української географії й керівником Інституту географії при Академії наук. 40-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено видатному науковцю, географу та геополітику Степану Рудницькому. Ведучі проєкту Сергій Стуканов і Наталя Соколенко разом з доктором географічних наук Іваном Ровенчаком розкажуть про те, як Степан Рудницький ствердив Україну на мапі світу. Яким є геополітичне становище України у працях Степана Рудницького? З якими державами Україні варто вступати в союзи для безпечного існування? Як Україні забезпечити свій суверенітет? Знаходьте відповіді у новому епізоді проєкту «Батьки-засновники».

Вона народилася у Підмосков’ї і в дитинстві розмовляла російською, але стала однією із найсильніших українських поеток ХХ століття. Вона вступила до лав Організації українських націоналістів і залишилась вірна присязі до останнього подиху. Вона безстрашно рушила в окупований німцями Київ, щоб відроджувати й розвивати українську культуру, й, відмовившись утікати, загинула в Бабиному Яру. 39-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено неймовірній поетці, публіцистці, громадсько-політичній діячці Олені Телізі. Ведучі проєкту Сергій Стуканов і Наталя Соколенко разом з головою ОУН Богданом Черваком розкажуть про творчість і державницький чин незламній борчині за самостійну українську державу. Як молода поетка увійшла до «вісниківської квадриги» й стала улюбленицею Дмитра Донцова? Які ідеї висловлювала Олена Теліга в своїй поезії та публіцистичних статтях 1930-х – початку 1940-х років? Чому, попри попередження й настійливі рекомендації виїхати з Києва, оунівка лишилася у столиці? Знаходьте відповіді у новому епізоді проєкту «Батьки-засновники».

Його називали «Імператором залізних строф» через мілітаризм і різкість поетичних рядків. Його образ України як Степової Еллади перевернув культурологічні уявлення про Україну. Його публіцистичні есеї, що таврували феномен малоросійства, лишаються актуальними дотепер. 38-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено натхненному поету, есеїсту, культурологу та історіософу Євгену Маланюку. Ведучі проєкту Наталія Соколенко і Сергій Стуканов разом з письменником і військовим Анатолієм Дністровим зануряться у тексти мислителя, в яких він осмислював причини поразки Української народної республіки та шлях до відновлення незалежності. Які ідеї приховує збірка «Стилет і стилос» Євгена Маланюка? Який вплив він справив на українську суспільну думку в діаспорі та вже у незалежній Україні? Знаходьте відповіді у проєкті «Батьки-засновники».

Її називають «міністеркою закордонних справ таємної Української держави». Вона однією з перших відкрила світові очі на злочин Голодомору-геноциду в УСРР. Вона стала лідеркою українського жіночого руху у міжвоєнній Європі. 37-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено видатній громадсько-політичній діячці Мілені Рудницькій. Ведучі проєкту Сергій Стуканов і Наталія Соколенко разом з дослідником її спадщини Андрієм Гринчуком розкажуть, як Мілена Рудницька обстоювала інтереси України після втрати державності. Які меседжі просувала Мілена Рудницька з високої трибуни Ліги Націй? Які завдання ставила перед собою як депутатка Польського Сейму? Якою бачила майбутню незалежну Україну, боротьбі за яку присвятила життя? Знаходьте відповіді у новому епізоді проєкту «Батьки-засновники».

Уродженці Донеччини й Чернігівщини, які стали ключовими організаторами більшовицької політики українізації. Представники так званого націонал-комунізму, які відстоювали суб’єктність і рівноправність України у складі СРСР. Функціонери, які заклали фундамент для національного відродження 1920-х років.Новий епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено контроверсійним діячам українського суспільно-політичного життя 1920-х років – Миколі Скрипнику та Василю Еллану-Блакитному. Ведучі проєкту Наталія Соколенко та Сергій Стуканов разом з істориком Геннадієм Єфіменком розкажуть про відданих комуністів, які поклали своє життя на вівтар української справи. Як Еллан-Блакитний і Скрипник дискутували зі Сталіном щодо прав України? Як Скрипнику і Еллану-Блакитному вдалося за кілька років українізувати всі сфери життя в Україні? За що було репресовано Харківський правопис, підготовлений Скрипником? Знаходьте відповіді у новому епізоді проєкту «Батьки-засновники».

Літературний геній та найбільший символ Розстріляного відродження. Публіцист, чий заклик «Геть від Москви!» розлютив самого Сталіна. Націонал-комуніст, який прагнув творення самостійної України замість Малоросії, що вічної озирається на «Старшого брата». Новий епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено провідному учасникові літературної та політичної дискусії 1920-х років Миколі Хвильовому. Ведучі проєкту Сергій Стуканов і Наталія Соколенко разом з літературознавцем Євгенієм Стасіневичем проаналізують ключові твори письменника, щоб реконструювати його світогляд. Як Хвильовий обґрунтовував право України на самостійність у складі СРСР? Що він розумів під поняттям «психологічна Європа», котра мала стати взірцем для України? Чому своє самогубство він перетворив на перформанс і який меседж хотів донести? Знаходьте відповіді у новому епізоді проєкту «Батьки-засновники».

Він був етнічним поляком, але палко підтримував українську монархію. Він відкинув народництво і першим запропонував будувати українську політичну націю. 32-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено провідному ідеологу українського консерватизму – В’ячеславу Липинському. Автори проєкту Сергій Стуканов і Наталія Соколенко разом із доктором історичних наук Ігорем Гиричем досліджують драматичну постать найсильнішого українського мислителя першої половини ХХ ст., якого не зрозуміли ані поляки, яких він зрікся, ані українці, яким запропонував цілісну консервативну ідеологію. Як Липинський переосмислив українську історію, започаткувавши державницький підхід в історіописанні? Які послання він залишив українцям у «Листах до братів-хліборобів»? Яку місію, на думку Липинського, має виконати Україна в межах всесвітньо-історичного процесу?

Він був другою людиною в Українській Центральній Раді і вигадав назву проголошуваній державі — Українська Народна Республіка.Він дослідив історію українського письменства й довів приналежність творів часів Русі саме до української, а не російської літератури.Саме його тоталітарна система «призначила» головним обвинуваченим у сфабрикованій справі Спілки визволення України, визнавши роль лідера покоління борців за свободу.34-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено одному з провідних діячів доби УНР — Сергію Єфремову.Ведучі проєкту Наталія Соколенко та Сергій Стуканов разом з істориком та письменником Ігорем Стамболом проаналізують його життєвий шлях, шукаючи відповіді на такі запитання: Чому саме Сергія Єфремова сучасники шанобливо величали «совістю нації»? Як Сергій Єфремов уклав канон української літератури, яким ми послуговуємося дотепер? Та як він дійшов до ідеї пан'європейської конфедерації, фактично провістивши Європейський Союз?Знаходьте відповіді у новому епізоді проєкту «Батьки-засновники».

Він знав 60 мов і довів стародавність української мови, чий початок виводив із 11 сторіччя. Він став засновником українського сходознавства і сформував український погляд на Схід. Він був генієм, якого радянська влада знищила тричі — ув’язнила, убила та стерла пам'ять.33-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено видатному українському науковцю, одному із чільних творців Української Академії Наук Агатангелу Кримському. Ведучі проєкту Сергій Стуканов і Наталія Соколенко разом з директором Дипломатичної академії імені Г. Удовенка при МЗС Ігорем Осташем розповідають про Агатангела Кримського як державотворця й дадуть відповіді на такі запитання: Чому сходознавство — це паспорт суверенної нації? Як Агатангел Кримський науково розбив підвалини «русского міра»? Й — бонусом — в кого закохувався мовознавець і чи відповіла Леся Українка взаємністю на його почуття? Шукайте відповіді у новому випуску проєкту «Батьки-засновники».

Він мав нестерпний характер, але став володарем дум цілого покоління. Він не шкодував дошкульних слів, картаючи українську еліту за млявість, – й спромігся надихнути її на створення Організації Українських Націоналістів. 31-й епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено ідеологу українського націоналізму – уродженцю Мелітополя – Дмитру Донцову. Автори проєкту Наталія Соколенко й Сергій Стуканов разом з дослідником творчості Донцова, президентом Києво-Могилянської академії Сергієм Квітом досліджують контроверсійну постать мислителя й відповідають на декілька сакраментальних питань: Які риси характеру мала виховати українська еліта, щоби здобути державу? Що Донцов розумів під націоналізмом і яким бачив шлях до незалежності? Як праця Донцова «Націоналізм» (1926), якій виповнюється цьогоріч рівно 100 років, стала настільною книжкою борців за незалежність?

«Мало любити Україну до глибини душі, її треба любити до глибини кишені», – ці сакраментальні слова, які належать видатному громадському діячу, видавцю й меценату Євгенові Чикаленку, повною мірою відбивають його власний підхід до підтримки української справи. На рубежі ХІХ-ХХ сторіч уродженець Одещини Чикаленко став одним із ключових спонсорів українського національного відродження, фінансуючи численні видавничі проєкти, періодичні видання, допомагаючи українським громадам розвивати різноманітні проєкти. Саме завдяки Чикаленку в 1906-1914 роках в Україні виходили щоденні україномовні газети «Громадська думка» й «Рада», які справили непересічний вплив на формування національної свідомості українців. Євген Чикаленко не просто став фундатором низки проєктів – він запропонував філософію українського життя, яка полягала у тому, що будівництво української держави потребує інтелектуальних та моральних зусиль.У 29-му епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко разом з письменником та журналістом Олегом Криштопою занурилися у фантастично цікавий життєпис Євгена Чикаленка. Як він заробив свої статки й що спонукало його значну частину заощаджень спрямувати на українські проєкти? Як агроному за освітою вдалося стати душею української громади? Які великі проєкти побачили світ завдяки його коштам? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

Якщо Іван Котляревський заснував сучасну українську літературу, Тарас Шевченко створив художній міф України, а Михайло Грушевський обґрунтував історичну тяглість від Русі до України, то Микола Міхновський увійшов в українську історію як політик, який першим уголос заявив про політичну мету – створення самостійної України. Однойменна брошура, котра змінила хід історії України, вийшла друком 1900 року. Досвідчений адвокат, Микола Міхновський вдався до історичної та юридичної аргументації й переконливо показав, що становище України в Російській імперії веде до занепаду українців, тож Україна має законне право на проголошення незалежності. Вороги України були настільки розлючені, що зневажливо пойменували усіх послідовників ідей Міхновського «самостійниками». А послідовників було чимало – заклик юриста та мецената впав на благодійний ґрунт. У 28-му епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов зустрілися із істориком Юрієм Юзичем, аби поговорити про батька-засновника Миколу Міхновського. Які ідеї він виклав у знаменитій брошурі «Самостійна Україна»? Як використовував юридичну освіту і практику, аби обстоювати права українців? Яким був його вплив на сучасників та нащадків? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

Наприкінці ХІХ сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Скажімо, юні учасники Братства тарасівців, виголосивши 1893 року «Символ віри молодих українців», зупинилися лише за пів кроку від цієї ідеї. Піддавши нищівній критиці суто просвітницькі та культурологічні завдання представників старшого покоління (читай – Старої громади), вони назвали себе «націоналами» (себто націоналістами) й висунули вимогу – здобуття політичної та культурної автономії України. Парадоксально, але тим мислителем, який вперше публічно заговорив про здобуття незалежності України, став не націоналіст із Наддніпрянської України, а… марксист із Галичини Юліан Бачинський. Його рукопис, написаний того ж 1893 року, побачив світ друком в 1895 році. «Україна уярмлена» – так називався розлогий твір, в якому Бачинський докладно проаналізував жалюгідне економічне становище, в якому опинилися українці Галичини й Наддніпрянщини в складі Австрійської та Російської імперій. Й, виходячи з цієї нестерпної ситуації, спрогнозував неминуче, обґрунтоване економічними чинниками, постання самостійної України. У 27-му епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили до слова журналіста Олексія Мустафіна, аби розповісти про мислителя, який на 5 років раніше від Миколи Міхновського проголосив політичну мету – здобуття незалежності України. Як Бачинський дійшов до цієї ідеї й чим її обґрунтував? Як поставилися до ідеї соборності та самостійності сучасники Юліана Бачинського? Й як склалася його дальша доля? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна «Історія України-Руси» – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань Москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – Москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – в Москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У 26-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».

«Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!» – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. «Є хороші пісні українською мовою, але вона аж ніяк не придатна для високої літератури й науки!» – ще одна теза, котру підкріплювали численними постановами та указами, які обмежували та забороняли розвиток української мови в 19 сторіччі. Відповіддю української інтелігенції на цей наратив стала марудна й клопітка праця, що була покликана документально довести багатство української мови. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. У 25-ому епізоді проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов поспілкувалися із істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників? Чому чотиритомний словник Бориса Грінченка став епохальною подією в науковому світі? Як його праця вплинула на процес націєтворення українців? Слухайте у новому епізоді «Батьків-засновників».