Advertise on podcast: Пороблено

Козаки, які пересувалися під водою, характерники, яких не брали кулі, чарівна рука Івана Сірка і скарби, що «перечищаються». Багато з цих історій ми звикли сприймати як частину «козацького міфу», але коли саме вони виникли — і що в них походить із реального досвіду запорожців? У новому випуску «Пороблено» говоримо з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук, професоркою Запорізького національного університету — про те, як козацтво перетворювалося на фольклорний образ. Говоримо про таке: — коли почалася міфологізація запорожців; — хто такі характерники та які надзвичайні здібності приписували Івану Сірку; — де заховані козацькі скарби і що таке «перечищення»; — у чому особлива проблема записів козацького фольклору; — чим козацькі пісні з Запорожжя відрізнялися від інших пісень; — чи можна вважати ці пісні своєрідною рекламою Запорожжя і способом рекрутингу; — як після руйнування Каховської ГЕС знову актуалізувалися сюжети про Великий Луг, священні землі і повернення козацької волі. Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції «Витоки» від Zagoriy Foundation.  Проєкт презентував новий продукт, створений у співпраці з мілітарним простором “Гальт”, — “Путівник мілітарними традиціями”. Завантажуйте його тут: https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/  Пишіть у коментарях, які козацькі легенди чи перекази ви чули у своєму регіоні. Таймкоди 00:00 — Сьогоднішня тема і новий путівник мілітарними традиціями від «Витоків»  01:37 — Коли почалася міфологізація козацтва 03:10 — Козацькі скарби, що «перечищаються», їхні охоронці 08:31 — Чи знаходять козацькі скарби сьогодні 10:47 — Чому Іван Сірко став найбільш міфологізованим козаком 12:46 — Козак-рятівник, який має повернутися: Сірко, Палій, Калнишевський 13:20 — Запорожжя як втрачений рай і золота доба волі 16:56 — Калнишевський і легенда про повернення козацької волі 18:00 — Чому Хмельницький не став таким міфологізованим героєм, як Сірко 19:11 — Хто такі характерники і якими здібностями їх наділяли 20:27 — Відрубана рука Сірка, яка допомагала перемагати ворогів 25:37 — Чи справді козаки могли пересуватися під водою 27:53 — Чому характерників «не брали кулі» і як народжувалися надзвичайні герої 30:43 — Де записували козацький фольклор і «козацькі попелища» 34:17 — Про що козацькі пісні, історичні пісні Запорожжя 36:12 — Козацькі пісні як своєрідний рекрутинг на Січ 41:08 — Побратимство і Січ як головна цінність у козацьких піснях 43:08 — Великий Луг після підриву Каховської ГЕС: повернення козацьких наративів 45:34 — Затоплені Січі й руйнування місць історичної пам’яті 48:00 — Козацький образ у сучасних піснях і питання відновлення Великого Лугу Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт -⁠ https://annanikolaieva.com.ua/⁠  Інстаграм -⁠ https://cutt.ly/h7AQhsu⁠  Фейсбук -⁠ https://cutt.ly/b7AQZ2Y⁠  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”:⁠ https://annanikolaieva.com.ua⁠  Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": ⁠https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]

Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані. Сьогодні це звучить майже неймовірно, але тоді медіацілительство набуло нечуваних масштабів.  У новому випуску «Пороблено» говоримо з Богданом Шумиловичем — PhD з історії, доцентом кафедри культурології Українського католицького університету, афілійованим дослідником Центру міської історії — про феномен Анатолія Кашпіровського та як медіа допомогли перетворити гіпнотерапію та паранормальне на частину масової культури.  У цьому випуску говоримо про:  — медіацілительство і гіпнотерапію як культурні явища;  — чому пізній СРСР став родючим ґрунтом для віри в телевізійне зцілення;  — ким був Кашпіровський до телевізійної слави; — де проходить межа між терапією, спектаклем і шарлатанством;  — що споріднює Кашпіровського з сучасними коучами, «енергопрактиками» та цифровими гуру.  Вмикайте епізод, щоб дізнатися про витоки телевізійного паранормального та чому люди й надалі шукають зцілення й надію через медіа.  Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях, що пам’ятаєте про Кашпіровського, банки з водою або телевізійні сеанси “зцілення”.  00:00 — Як телебачення стало «магічним екраном» пізнього СРСР 00:57 — Чому телевізійний гіпноз став масовим досвідом 02:55 — Ким був Кашпіровський до телевізійної слави 04:34 — Гіпнотерапія в СРСР і початок його методу 06:55 — Як Кашпіровський пробивався на телебачення 09:03 — Перший ефір і народження медіафеномену 14:43 — Телеміст «Київ — Москва» і експерименти з гіпнозом 16:39 — Операція під гіпнозом у прямому ефірі 20:01 — Перші лікувальні телесеанси і реакція влади 23:23 — Наслідувачі Кашпіровського і нові медіацілителі 26:06 — Алан Чумак, «мистецтво» зцілення і межа шарлатанства 28:53 — Цілителі 90-х, екстрасенси і мода на «енергію» 29:41 — Від Кашпіровського до Тоні Роббінса і мотиваційних тренінгів 34:51 — Як розпізнати шарлатана і обіцянку «зцілити від усього» 39:00 — Кашпіровський і Тодуров: як він залишався частиною медичної спільноти  40:32 — Як сама медична спільнота кенселила Кашпіровського  41:56 — Листи глядачів і Кашпіровський як міжнародний феномен Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книгу Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] За гостинність дякуємо Львівському мистецькому муніципальному центру. Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь? У новому випуску «Пороблено» говоримо з етнологом, доктором історичних наук, професором Романом Сілецьким про традиційні обряди входчин і новосілля та про те, як нова оселя ставала домом: чим входчини відрізнялися від новосілля; які дні вважалися сприятливим для першого входу до хати; кого пускали всередину першим і як намагалися відвернути небезпеку від господарів; як і навіщо зі старої оселі переманювали домовика; що обов’язково забирали зі старої оселі, а що навпаки мали лишати; кого запрошували на входчини й що приносили господарям у подарунок; як запалювали перший вогонь у новій печі; на чому спали в традиційній українській хаті; що означали знаки на сволоку — і звідки на гуцульській балці могла взятися русалка. Пишіть у коментарях: які звичаї, пов’язані з переїздом у нову оселю, зберігалися у вашій родині? Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Презентація гостя й теми 00:36 — Коли хату вважали завершеною: входчини та новосілля 03:10 — Коли можна було входити в нову оселю: щасливі й нещасливі дні 04:39 — Що треба було зробити перед входчинами 06:02 — Кого першого пускали до хати і чому це було небезпечно 08:15 — Кіт, півень чи дитина: як «обманювали» небезпеку 10:39 — Як переносили домовика зі старої хати в нову 12:06 — Що перш за все заносили через поріг 13:38 — Хто мав бути на входчинах і що дарували господарям 15:36 — Чому після гостини залишали їжу для померлих родичів 17:02 — Перший вогонь у печі й чому його добували «живим» способом 20:53 — На чому спали в традиційній українській хаті 22:43 — Сволок: головна балка дому, написи й оберегові знаки 25:13 — Русалка на гуцульському сволоку: загадка, яку досі не пояснили 26:46 — Які обереги вирізьблювали й малювали на хаті  Команда "Пороблено":  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] За гостинність дякуємо Львівському муніципальному мистецькому центру. Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast  Послухати на подкаст-платформах: Spotify https://open.spotify.com/show/3xFXICGqQ1Ir5V1j44Uizh  Apple Podcasts https://podcasts.apple.com/us/podcast/пороблено/id1682221134  Podcasts MEGOGO https://megogo.page.link/BAw8EE5KBt4VkHTK9 Застосунок АБУК https://abuk.com.ua/catalog/books/3914 CastBox https://castbox.fm/channel/id5396946?country=ua

Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі? У новому випуску «Пороблено» говоримо з Маріанною Душар — антропологинею, дослідницею гастрономічної культури, авторкою блогу «Пані Стефа» та книжок про галицьку кухню. Разом дізнаємося, як формувалася галицька кухня і що робить її впізнаваною: як зрозуміти, що таке пляцки та в чому особливість яворівського пирога, які особливі конфітюри робили на Галичині, що означає бути «порядною галицькою господинею» і чому на базарі важливий гонор; як українці після Другої світової зберігали кулінарні традиції в таборах переміщених осіб і згодом у США; яку роль відігравали кулінарні курси у церковних громадах української діаспори; як знайомі страви пристосовували до нових продуктів і нової країни; чому так важливо зберігати та досліджувати домашні книги рецептів. Пишіть у коментарях: яка страва для вас найбільше пахне домом — і чи збереглися у вашій родині старі кулінарні зошити? Сторінки Маріанни Душар: https://www.facebook.com/maridari https://seedsandroots.net/ – цифрова бібліотека українських кулінарних текстів з діаспори й не тількиhttps://panistefa.com і https://www.facebook.com/spizharkapanistefy – сторінки “Пані Стефи” з галицькими переписами Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Що робить галицьку кухню галицькою 02:40 — Пляцок, тертий пляцок і чим він відрізняється від торта 04:57 — Яворівський пиріг: народна традиція і нематеріальна спадщина 08:20 — Чи може Яворівський пиріг потрапити до ЮНЕСКО 11:05 — Галицьке Різдво: пампухи, терта рожа і сімейні традиції 17:06 — Конфітюри по-галицьки: агрус, райські яблучка і зелені помідори 18:58 — Борщ з вушками та що має бути на великодньому столі 22:08 — Якою має бути «порядна галицька господиня» 24:09 — Як ходити на галицький базар: гонор, торг і «прошу пані» 25:39 — Як українська діаспора зберігала кухню далеко від дому 27:07 — Як пекли паски в таборах переміщених осіб 28:38 — Кулінарні курси, церкви й передавання традицій у США 33:50 — Чим замінювали українські продукти за океаном і як змінювалися рецепти 38:54 — Їжа як українська ідентичність: діаспорні рецепти й маковий торт з ананасом 40:34 — Кулінарні зошити, «секретні» рецепти і звідки взялася Пані Стефа  Команда "Пороблено":  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини. У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і бібліографом Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка — гуляє Вірменським собором у Львові й розбирається в історії вірменської громади та культури. З випуску дізнаєтеся: 🔸коли вірмени з’явилися на українських землях і як вони оселилися у Львові; 🔸як вірменські купці, перекладачі й ремісники ставали частиною міського життя; 🔸чому їм вдавалося зберігати власну мову й традиції; 🔸як Вірменський собор у Львові пов’язаний із давньою столицею Вірменії Ані; 🔸кого Ян Генрик Розен зобразив на своїх фресках і які приховані символи можна там помітити; 🔸чому «Похорон святого Оділона» став одним із найзагадковіших розписів собору; 🔸що сталося з давньою львівською вірменською громадою після Другої світової і хто формує її сьогодні. Цього разу «Пороблено» — у форматі влогу, тому радимо саме дивитися випуск: багато речей у Вірменському соборі краще один раз побачити. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й діліться враженнями: що вас найбільше здивувало в історії вірменського Львова? А серед тих, хто долучиться до обговорення, ми розіграємо книжку Богдана Левика та Тіграна Арутюнова «Вірмени в історії Львова». Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Вірмени у Львові: як почалася історія громади 01:29 — Коли вірмени з’явилися на території України 02:57 — Торгівля, каравани, цехи, роль вірмен у Львові 05:59 — Вірменська церква, християнство і власна традиція 08:58 — Як вірмени-католики зберігали свою ідентичність 10:21 — Хрести на стінах: вотиви і «вірменські вишиванки» 12:29 — Мозаїки Мехофера і символи Вірменського собору 15:41 — Чому львівський храм пов’язують із давнім Ані 17:14 — Басейн хрещення і символіка обряду 19:07 — Розписи Яна Генрика Розена: приховані образи й сенси 24:45 — Найдавніший розпис храму: фреска, якій понад 500 років 26:59 — Ісаак Ісакович і вірменська історія Львівської опери 29:16 — «Похорон святого Оділона»: найзагадковіша фреска собору 36:37 — Що сталося з вірменською громадою після Другої світової 38:37 — Церква і школа: як вірмени зберігають громаду сьогодні Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX Для листів - [email protected] Підписуйтеся на нас: YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast

⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять значно давніші й складніші сюжети?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оксаною Довгополовою — докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки, кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво».З випуску дізнаєтеся:⚓️ звідки взявся міф про «особливу Одесу»;⚓️ що було до Одеси й чому важливо говорити про Хаджибей;⚓️ як море, степ і порт формували міську ідентичність;⚓️ чому російська й українська культури так по-різному бачили південний степ;⚓️ як Одеса переосмислює Дюка, Катерину, Дерибасівську та інші міські символи;⚓️ як після 2022 року змінилися стосунки Одеси з морем, Миколаєвом і Херсоном;⚓️ що все це змінює в нашому уявленні про український Південь.Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає Одеса — і яке місце у пам’яті міста має посідати Хаджибей? Підтримати нашу роботу:  Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠ Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠ Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠  Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠ Проєкти Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/past_future_art https://www.instagram.com/war_memory_ua Інстаграм Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/oksanadovgopolova Таймкоди 00:00 — Одеса між міфом і реальною міською ідентичністю 03:02 — Чому одесити завжди вважали своє місто особливим 04:05 — Чому Російська імперія не довіряла Одесі 08:00 — Що було на місці Одеси до 1794 року 10:07 — Ходжабей чи Хаджибей: як правильно  11:42 — Одеса між морем і степом: що насправді створило місто 15:17 — Чумаки, Ходжабей і український степ 18:25 — Як Російська імперія створила міф про «порожнє місце» 22:46 — Як Одеса сьогодні переосмислює власну пам’ять 24:14 — Війна, мовчання порту і зерновий коридор 26:22 — Як Миколаїв і Херсон змінили самоусвідомлення Одеси 28:49 — «Одеса-мама»: звідки взявся цей образ і як він змінюється 32:46 — Чому деколонізація в Одесі викликає стільки суперечок 38:33 — Дюк, Катерина і те, кого Одеса хоче пам’ятати 42:09 — Одеса повертається обличчям до степу й українського Півдня  Команда "Пороблено":  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи, створювали взірцеві господарства й поступово ставали частиною місцевого багатонаціонального світу. Але сьогодні про цю сторінку історії знають напрочуд мало. Гість нового випуску «Пороблено» —, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, лауреат премії імені Леся Танюка  Іван Монолатій. Разом з ним говоримо про те, з звідки їхали німецькомовні переселенці,  як вони жили поруч з українцями та поляками,  чому не поспішали називати себе «німцями», як зберігали власну ідентичність, Вмикайте цей епізод, щоб дізнатися, яким був їхній побут, що вони їли, чого навчили місцевих господарів та які історичні обставини призвели до зникнення цих громад. Підписуйтеся на канал і пишіть у коментарях, що ви знали про німецькомовні поселення Галичини. Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Хто такі німецькомовні поселенці Галичини 02:39 — Міграції в Європі, що почитати про колоністів 04:19 — Коли німецькі поселенці з’явилися на Галичині  06:00 — Насправді переселенці не називалися німцями 07:06 — Чому переселенці обирали саме Галичину 09:39 — Як Габсбурги заохочували колонізацію 11:11 — Як німці жили поруч з українцями та поляками 12:39 — Німецькі школи, мова і збереження ідентичності 15:20— Три хвилі німецької колонізації Галичини і що вони принесли 19:38 — Книдлі та цісарський омлет: впливи німецької кухні 22:10 — Як виглядали німецькі поселення і будинки 26:23 — Як Галичина стала для них батьківщиною 27:58 — Теодор Цеклер, сиротинці, співжиття українців та німців 30:27 — Перша світова війна, германофобія, російська окупація Галичини 35:34 — Як німецькі поселення почали зникати 38:48 — 1939 рік: чому німців закликали «повертатися до Райху» 39:04 — Відомі українці з німецьким корінням: військовики, Цеклер і Франко 40:37 — «Жити і давати жити іншим»: що залишилося від німців Галичини  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

«Донбасу не існує» – провокаційна теза чи привід по-новому поглянути на Схід України? Що насправді означає слово «Донбас», які території воно охоплює і як ця назва стала водночас політичним міфом, місцем пам’яті, мемом і полем війни? Говоримо з Антоном Лягушею – кандидатом історичних наук, дослідником публічної історії та меморіалізації – про те, як формувалися наші уявлення про Донеччину, Донецьк і так звану «донецьку ідентичність». Які території насправді коректно називати Донбасом? Хто створював багатокультурний та індустріальний Схід України? Як радянська влада конструювала міф про особливий шахтарський край? До чого тут європейські інженери, протестантська етика й пальма Мерцалова? Як Донецьк став водночас містом шахтарів, містом мільйона троянд і «маленькою Москвою»? І чому ключі від квартири можуть бути важливішими за саму квартиру? Вмикайте новий випуск «Пороблено», щоб разом подивитися на Схід України поза радянськими та російськими міфами. Сторінка Антона Лягуші https://www.facebook.com/anton.lyagusha Магістерська програма КШЕ “Дослідження пам’яті та публічна історія” https://university.kse.ua/magistratura/msph 00:00 «Донбасу не існує», або у чому проблема з цим терміном 01:36 Де насправді проходять кордони Донбасу 05:09 Як СРСР створював «особливий Донбас» 06:29 Європейці на Донеччині: яким регіон був до СРСР 09:14 Як створювали міф про шахтарський край 12:19 Звідки взявся міф про «особливих донбасян» 15:41 Шахтарі, незалежність України і «Червона рута» в Донецьку 18:01 Чи існує особлива донецька ідентичність 20:28 Як пропаганда змушує людей грати нав’язані ролі 24:41 Пальма Мерцалова, «Шахтар» і Донбас Арена: символи Донецька 26:23 «Бізнес-столиця» і «маленька Москва»: яким був Донецьк 2000-х 29:33 Місто мільйона троянд і пам’ять про втрачений Донецьк 30:28 Чому донеччани досі носять ключі від своїх квартир 32:46 Як війна змінює пам’ять про Донецьк 33:09 Стела Донецької області: як народжується нове місце пам’яті 36:15 Якщо Донбасу не існує, то що існує?  Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”

Чому кожна українська революція має свій плейлист? Чи могли фестивалі, музика та контркультура підготувати покоління, яке згодом вийшло на майдани? Та як спільний спів допомагає людям єднатися, мобілізуватися й тримати стрій у найважчі моменти? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з доктором історії та цивілізаційних процесів Богданом Шумиловичем про музику спротиву, деколонізацію через попкультуру та українське фестивальне покоління, яке їздило автостопом, жило в наметах, знайомилося з сучасною українською культурою, а потім виходило на Майдани і творило історію незалежної України.  Разом аналізуємо, яку причетність мають фестивалі до формування нашого спротиву та які пісні стали символами різних етапів української й не тільки історії. Говоримо про музику 1980-х, саундтреки Празької весни і Революції на граніті, культурний вибух часів Помаранчевої революції та значення контркультури в нашій історії: Яку роль у цьому відіграла «Червона рута» і Володимир Івасюк?  Коли музика перетворюється на інструмент спротиву?  Чого нас вчать фестивальні приклади з Естонії та Чехії? Як зникла знакова культура фестивалів 2000-х? Чому революціям потрібні пісні та який саундтрек пише сучасна Україна – дивіться у новому випуску «Пороблено». Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку і діліться в коментарях, з якими піснями у вас асоціюються історичні події України. Богдан Шумилович – доктор філософії, доцент кафедри культурології гуманітарного факультету Українського католицького університету, афілійований дослідник Центру міської історії. Фейсбук: https://www.facebook.com/bohdan.shumylovych Статті на “Україні модерній”: https://uamoderna.com/author/shumylovych/ Серія “Шумилович пояснює” на “Я-Галерея”: https://www.youtube.com/watch?v=EnJH0PIKTNA&list=PLBX7c7VuElnE  Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 Презентація гостя і теми 00:55 Чому українці так багато співають 05:08 Музика і спротив: балтійські країни 07:57 Філософія співання разом  09:11 Українська традиція співу: від кобзарів до модерної культури 13:31 Музика протесту і Празька весна 15:50 Марта Кубішова: як пісня випадково стала гімном революції 18:40 Гавел, панки і контркультура як форма спротиву 23:28 Роль музики у формуванні спротиву 24:13 Як у СРСР діставали західну музику 28:35 Як «Брати Гадюкіни» деколонізували Шумиловича 31:48 «Червона рута» і покоління, яке вийшло на протест 35:52 «Вивих», фестивальна молодь і культура 1990-х 38:01 Чи привела «Червона рута» до Революції на граніті? 40:08 Чому перша «Червона рута» відбулася саме в Чернівцях 42:22 Як «Червона рута» поєднала традиційну культуру і рок 44:49 Куди зникла українська фестивальна культура? 48:57 Як фестивалі підготували покоління Майданів 49:56 Спонтанний протест чи організована сцена: хто замовляє музику? 51:56 Підсумки  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]

На ярмарках купували й продавали, укладали угоди, обмінювалися новинами, слухали музику, куштували місцеві страви та дивилися вистави. На кілька днів ярмарок перетворював місто чи село на великий економічний і культурний центр. У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Вадимом Назаренком — кандидатом історичних наук і співробітником Національного музею народної архітектури та побуту України. З’ясовуємо, коли в Україні з’явилися ярмарки та чим вони відрізнялися від торгів і базарів. Дізнаємося, як працювало ярмаркове коло, наскільки далеко раніше їздили за товарами та яку екзотику можна було знайти на українських прилавках — від керобу й лимонів до тростинного цукру та товарів з Османської імперії. Вмикайте новий епізод, щоб дізнатися: наскільки популярним товаром були книги і що саме читали в ХІХ ст., чи можна вважати давній ярмарок предком сучасних фестивалів вуличної їжі,  як трансформувалася ярмаркова культура за останні сто років, чим цікавий приклад з Сорочинським ярмарком і де сьогодні варто було б відроджувати справжні українські ярмарки. Перевірте, чи підписані ви на канал, дивіться новий випуск і розповідайте про ваше ставлення до ярмаркової культури. Підтримати нашу роботу:  Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠ Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠ Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠  Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠ Таймкоди 00:00 Презентація гостя і теми 00:39 Коли та як з’явилися ярмарки 02:57 Торги, базари, ярмарки - яка різниця 04:16 Що саме можна було купляти на ярмарках 07:14 Наскільки далеко їздили за товарами, що таке ярмаркове коло 10:01 Екзотичні товари: кероб, лимон, тростинний цукор, товари з Османської імперії 13:09 Іноземні купці та що вони везли: євреї, греки, кримські татари, росіяни 17:50 Організація торгівлі, податки від продажу 21:51 Музиканти, водіння ведмедів на ярмарках 23:45 Предтеча фестивалів вуличної їжі, спеціалізовані ярмарки 25:29 Трансформація ярмарків з радянських часів до сьогодні 26:54 Торгівля книжками 29:13 Сорочинський ярмарок 30:46 Де би відроджував ярмарки Вадим Назаренко  Команда "Пороблено":  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini  Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України” Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Кримськотатарській каві майже пів тисячоліття — і головне в ній не рецепт, а контекст. Це неодмінна частина гостинності й етикету, політичної та родинної культури, а після депортації – ще й один зі способів зберегти зв’язок із Кримом. У цьому епізоді говоримо з Олексієм Савченком – дослідником кримськотатарської спадщини, кандидатом історичних наук, заступником генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України: ☕️Як кава потрапила до Криму? ☕️Як вона смакувала кількасот років тому? ☕️У чому її готували? ☕️Чому кав’ярні були передусім чоловічим простором і до чого тут казкарі, музиканти та мандрівники?  ☕️Чи правда, що за чашкою кави слухали казкарів? ☕️Де тим часом пили каву жінки?  ☕️Як виглядали весільна кава, кава радісних новин та які ще бувають кави? ☕️Які зміни переживає кавова культура кримських татар сьогодні? Вмикайте новий епізод “Пороблено, щоб дізнатися, як формувалася кримськотатарська кавова культура, як виглядала кавова культурна дипломатія та які ліки заміняла кава у XVIII столітті. Деталі щодо виставки “Miras. Спадщина”: https://nmiu.org/events/exhibitions/26 Телеграм-канал Олексія Савченка “Нотатки орієнталіста” https://t.me/orientalistnotes Інстаграм Олексія Савченка: https://www.instagram.com/orientalistnotes/  Олексій Савченко – дослідник кримськотатарської спадщини, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України. Разом з Есмою Аджієвою є співавтором облікової карти "Кавова традиція кримських татар" до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Таймкоди 00:00 Презентація гостя і теми 00:44 Коли та як кава потрапила до Криму 04:06 Кава у кримськотатарської еліти, посада відповідального за каву у палаці 07:22 Кавові кімнати у палаці 08:37 Особливий посуд, інструктажі з кавового протоколу для послів  11:20 Як пив каву хан, які властивості приписували каві у XVII-XVIII ст. 13:40 Кава в походах і козаки 17:49 Чи ми щось знаємо про рецепти і смак кави XVIII ст. 19:40 У чому роблять кримськотатарську каву 21:37 Кав’ярні як чоловічий простір, казкарі, музиканти, подорожні 28:10 Де був жіночий кавовий простір 29:23 Весільна кава, кава на народження дитини 32:23 Значення кави в депортації, чим заміняли каву 36:48 З чим подавали каву, кримськотатарські солодощі 39:14 Кавова культура сьогодні   Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini  Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX Для листів - [email protected]

Мак — оберіг усіх оберегів. У традиційній культурі українців ця рослина була не просто інгредієнтом для куті, пиріжків чи святкової випічки, а потужним символом захисту, родючості та пам’яті. У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про мак в українській традиційній культурі — від Маковія до Святвечора, від оберегів до сороміцьких натяків, від народних ігор до ритуальних страв. Чому мак вважали таким сильним оберегом? Чому любов до маку могла викликати підозру у відьомстві? І як ця маленька рослина стала частиною обрядів, вірувань і святкової кухні? У цьому випуску говоримо про: — захисну й магічну силу маку; — мак у ритуальних стравах і фольклорі; — зв’язок маку з відьмами, чарами та уявленнями про небезпеку; — сороміцькі паралелі з макогоном; — міфологічні зв’язки маку з дощами.  Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation. Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він представлений в ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки – https://vytoky.com/series/  Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят і пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя.  Диджитал-календар від «Витоків» — зручний навігатор українськими святами, який завжди буде напохваті у вашому телефоні. Щоб додати календар собі: Перейдіть за посиланням: http://cal.ae/smhisgw Додайте його у свій календар на телефоні. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: з чим у вас асоціюється мак — з Маковієм, кутею, пиріжками чи оберегами? Таймкоди 00:00 Презентація теми 01:23 Де дізнатися про Маковія та інші свята 02:21 Від чого захищає мак як оберіг 05:23 Загадки про мак  06:44 Який саме мак вважався найсильнішим 08:35 Мак, макогон, Маковія 11:15 Ворожіння з маком на Різдво, зв’язок з предками 12:59 Етнолінгвістика і мак: дощ, блискавки, заспокоєння 15:55 Ігри “Просо” і “Мак” 18:43 Макар і дощ 20:32 Макові квіти і пам’ять, соняшник як український символ 23:15 Мак у вінках? 24:10 Макова олія Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠ Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠ Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠ Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠  Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected] Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Хліб в українській культурі — це не просто їжа. Це справжній символ життя, добробуту, святості й зв’язку між людьми. Він супроводжував людину від народження до смерті, був частиною щоденного побуту, святкового столу, весільних і календарних обрядів, поминань, магічних і лікувальних практик. У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про хліб в українській традиційній культурі разом із Людмилою Герус — етнологинею, докторкою історичних наук. У цьому випуску говоримо про: — коли наші предки почали випікати хліб; — яким був хліб у давнину і чи існував «трипільський хліб»; — які заборони й ритуали існували довкола хліба; — як часто пекли хліб і як його зберігали — якою були роль різдвяних і весняних хлібів; — чому коровай був одним із найважливіших символів весілля; — що означають дивень, забудько і побігун та інші незвичні назви випіків; — як хліб використовували в магії та лікуванні. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку і пишіть у коментарях, які хлібні вироби випікали у вашій сім’ї. Серед коментарів під відео ми розігруємо книжку Людмили Герус “Історія українського хліба” з підписом авторки. Таймкоди 00:00 Презентація гості і теми 00:40 Відколи українці випікають хліб, чи був він у трипільців 03:36 Коли почали випікати в печах, який це був хліб 06:00 Традиційний прісний хліб  08:01 Традиційний вчинений хліб 09:03 Як зберігали хліб, щоб не черствів 09:51 Заборони, ритуали довкола хліба 12:09 Невидима робота: підготовка до випікання 15:21 Символіка хліба в обрядовості: Андрія 18:07 Різдвяні хліби: книш, калач, керечун 23:09 Весняні хліби: жайворонки 24:22 Паска, бабка, оздоблення великоднього хліба 28:30 Весільний коровай і до чого тут корова 33:23 Навіщо дивитися крізь калач 35:53 Побігун, шишки на інші види хлібів 37:17 Хліби у магії та лікуванні Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠ Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠ Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠ Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠  Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру. Підписуйтеся на нас: YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcast Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast TikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast Telegram https://t.me/poroblenopodcast

Що нас робить українцями? Мова, походження, культура, традиції, політичний вибір – чи внутрішнє рішення бути частиною українського світу? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про національну ідентичність: як вона формується, змінюється, успадковується або свідомо обирається. Гість випуску – Богдан Тихолоз, директор Дому Франка, кандидат філологічних наук, літературознавець. Разом розбираємося, чому одні люди, маючи всі «стартові» ознаки українськості, від неї відмовляються, а інші – навпаки приходять до неї через зусилля, внутрішню роботу і часто всупереч середовищу.  У випуску говоримо про таке: — що впливало на вибір української ідентичності на межі ХІХ–ХХ століть; — як формувалася українськість Франка, Антоновича, Хвильового, Липинського, Теліги, Стуса та інших вагомих діячів нашої історії? — як боротися з вибірковим переосмисленням культурної спадщини; — як впливають на усвідомлення власної ідентичності традиції і тиск суспільства; — як подолати страх перед різноманіттям і перевинайти українську ідентичність у часи війни. Цей випуск створено у партнерстві з проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation.Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він представлений в ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки – https://zf.digital/putivnyky_zvychayamyПутівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят і пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя. Детальніше про дослідження українських традицій, зроблене Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки» – https://zf.digital/doslidjenniа Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає бути українцем або українкою? Таймкоди 00:00 Презентація гостя і теми 00:58 Національна ідентичність як процес і коли він почався  01:51 Як формував свою ідентичність Іван Франко 04:49 Володимир Антонович, інші діячі польського і російського походження 06:32 Вплив Харкова 1920-х на вибір ідентичності Миколи Хвильового 08:17 Україна 100 років тому – про інклюзивність, а не ексклюзивність  09:49 Василь Стус, український Донбас 12:56 Традиціоналістська модель ідентичності, як традиції нас формують 16:43 Ідентичність - це відповідальність, яку треба плекати 20:49 Вибірковість переосмислення постатей: Булгаков, Сікорський, Чайковський 24:39 Тиск середовища на вплив ідентичності 28:11 Ідентичність не генетична: Гоголь, Липинський 31:10 Немає “ідеальних” українців у вакуумі 33:51 У нас зараз шанс перевинайти українську ідентичність Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Замовити книгу Анни “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua  Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu  Дар’я Анцибор - фольклористка, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a Замовити книгу Дар’ї "Під подушку чи під ялинку?"або “Дреди, батли і стіли” https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX Для листів - [email protected]

Хто такі ногаї — і чому ми так мало про них знаємо? Яким був Південь України до колонізації Російською імперією? І який слід ногаї залишили в українському побуті, мові, музиці та уявленнях про степ і степову культуру? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про тюркський народ ногаїв, який жив на українському Півдні і був важливою частиною історії степу. Гість випуску — Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики, музикант, дослідник тюркських народів України, автор телеграм-каналу «Анонімний автор 18 ст.». Тема Півдня України та його колонізації лише починає відкриватися для більшості українців. Дехто й досі уявляє ці території як «порожній степ», «нічийні землі», «Дике поле», де до приходу імперії ніхто не затримувався. Але настправді тут постійно жили різні народи, існували складні зв’язки, конфлікти, торгівля, взаємні впливи й жорстокі реалії свого часу. У цьому випуску говоримо про те: — хто такі ногаї, де вони жили і яке місце займали в історії українського Півдня; — який стосунок до колонізації степу мали українці; — якою була історія стосунків козаків і ногаїв і до чого тут чабани; — які ногайські слова досі побутують в українській мові; — як Російська імперія розправлялася з ногайцями та ламала їхній спосіб життя; — хто сьогодні називає себе ногаями і де в Україні збереглися їхні поселення; Цей випуск ми записали за кілька місяців до мобілізації Ігоря Ходжаніязова до лав ЗСУ. На превеликий жаль, Ігор загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання. У нього залишилися дружина і троє малих синів. Просимо підтримати родину: монобанка: https://send.monobank.ua/jar/5t1FbPYvYm 💳 картка Моно 4874 1000 3016 7061 конверт Приватбанку: 5168 7521 5313 1795 PayPal: [email protected] Якщо Ви знали Ігоря особисто або просто хочете долучитися до збору і систематизації його наукової та творчої спадщини, запрошуємо долучитися до групи “Спадок Ігоря Ходжаніязова” у фейсбуку:  https://www.facebook.com/groups/2999397673589972 та в телеграмі: https://t.me/+p5UVJ9fskEFjYTBi Інші відео з Ігорем на Пороблено: https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8 https://www.youtube.com/watch?v=YW1U4zxGKGE Телеграм-канал Ігоря: https://t.me/anonimny_avtor YouTube: https://www.youtube.com/@valmakar Таймкоди 00:00 Презентація гостя і теми 00:33 Хто такі ногаї та як вони опинилися на півдні України 02:39 Дике поле насправді не було диким 03:56 Якими були контакти ногаїв з українцями 05:56 Право сильного: стосунки козаків і ногаїв 08:48 Козаки брали невільників з ногаїв 10:23 “Дикий Південь”, степ і чабани 12:31 Співіснування задля вигоди: обмін досвідом і політичні інтереси 14:02 Чабани, козаки і взаємовпливи 15:17 Що їли чабани на Великдень 16:21 Ногайські слова в українській мові 17:37 На Півдні знахарів називали “татари” 19:04 Стереотипи про ногаїв серед сусідніх народів 21:33 Українські думи та ногайський епос 22:29 Куди ділися ногаї, де вони оселилися 24:27 Ногайськ, асиміляція і колоніальна політика росіян 27:46 Чим українці завдячують сусідству з ногаями 29:37 Дякуємо Ігорю Підтримати нашу роботу:  Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno  Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено":  Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠ Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠ Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠ Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук  Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/  Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu  Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y  Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]