Advertise on podcast: Студія Любченко

У дитинстві знайти друга можна було за п’ять хвилин у пісочниці. У 40+ треба: - збігтися цінностями, - географією, - графіками, - рівнем соціальної батарейки - і бажано ще мати вільний четвер у листопаді. Не дивно, що доросла дружба стала окремим квестом. У новому епізоді говоримо про те, чому після 40 друзів часто стає менше, чи справді вони нам потрібні, як війна й переїзди перетасували наші близькі зв’язки – і як заводити нових друзів, коли просто підійти зі словами «давай дружити» вже чомусь ніяково.

Олена наразі живе між Києвом і маленьким рибальським містечком в Іспанії – контраст неабиякий, і не тільки між життям в зоні воєнного конфлікту і абсолютно мирною країною, в якій не знають, як звучить дрон чи сирена. Іспанці відрізняються від українців кардинально – темпераментні згідно популярному стереотипу, вони зберігають спокій в ситуаціях, де будь-хто з нас вибухнув би. Вони інакше дивляться на романтичні стосунки і очікування від партнера. Вони інакше виховують дітей. Вони інакше ставляться і до їжі, і до спорту. У іспанських жінок інший погляд на своє тіло і стосунки із ним. Не кажучи вже про більш глобальне – іспанці по-іншому розпоряджаються своїм часом – а отже і усім своїм життям! Цікаво? Мерщій слухайте подробиці від “першоджерела”!

Роман із собою триває усе життя, писав Оскар Уайлд. І це можуть бути найцікавіші стосунки з усіх, які у нас є – адже ми постійно змінюємося. Саме ця наша риса (а для когось – вада) і є приводом дещо сумніватися в тому, що ми себе добре знаємо. Те, чого ми хочемо - дійсно наше бажання? Те, про що ми мріємо – точно не запозичене і не успадковане? Те, як ми звикли поводитися, те, чого ми звикли боятися, те, чого ми боїмося прагнути – геть не факт, що все це дійсно НАШЕ. В цьому епізоді обговорюємо – вплив батьків та близьких на формування нашого уявлення про себе – як і чому всередині нас уживаються суперечливі імпульси і нахили – навіщо розбиратися із собою, справжнім, і чи існуєте ви, справжній, взагалі. Долучайтеся до прослуховування! І не бійтеся сумніватися у тому, що, здається, ви знаєте і в чому впевнені на усі сто!

Що ми робимо, коли стресуємо? Кожен по-своєму, вірно? Головне, аби стало легше. Так? Ні, не зовсім. Наші копінг-стратегії – тобто, типи поведінки і реакцій на стресові ситуації – можуть мати негативний вплив на наш стан, здоров’я, стосунки з оточуючими у довгостроковій перспективі. Хоча приносять полегшення в цю саму секунду, коли воно нам так треба. Хтось стрес заїдає (а потім старанно намагається схуднути). Хтось його закрикує (а потім вибачається перед дітьми, чоловіком, подругою, або колегами). А хтось взагалі схильний робити вигляд, що ніякого стресу не відчуває, і все у нього чудово. Існують і безпечні, і при цьому не менш ефективні копінг-стратегії – про них і відмінність їх від менш ефективних говоримо в цьому епізоді. А ще розповідаємо - звідки беруться копінг-стратегії - чи можна натренувати себе на інші стратегії, ніж ті, які тобі шкодять - чому гумор – це круте, але не універсальне знаряддя проти стресу, і чому це знаряддя доступно не усім. Яку б копінг-стратегію ви не обирали – головне, аби вона працювала на вас, на ваш емоційний стан і ваше відчуття екологічного контролю над ситуацією. Є питання – пишіть нам! Ми поруч. Анкета для участі в Жіночому клубі: https://rebrand.ly/psy-woman-club

Найкращі стосунки з нарцисом – це уникнення будь-яких стосунків з нарцисом. На жаль, це не завжди можливо. Після попереднього епізоду про нарцисизм ми отримали чимало питань про те, як будувати стосунки з нарцисом, якщо він – це мама або тато, або ще хтось із близьких людей. Тож цей епізод присвячено тому – які наслідки для дитини має нарцисична поведінка одного з батьків – з якими проблемами доросла “дитина нарциса” приходить до терапевта – як побудувати з “рідним” нарцисом безпечну дистанцію спілкування – як поводитися, якщо ваш бос – нарцис І, що не менш важливо, ми знову порівнюємо нарцисизм токсичний – і цілком здоровий нарцисизм, який притаманний усім без виключення людям, і який має бути частиною вашої особистості. Що робити, якщо деякі з рис токсичних нарцисів ви помічаєте у собі? Говоримо і про це. Плідного прослуховування!

Війна обнулила професійні і почасти особисті шляхи мільйонів українців. Жоден з тих, хто через повномасштабне вторгнення переїхав до іншої країни, не буде стверджувати, що живе щасливе життя. Всупереч очевидній реальності, а саме: він і його близькі перебувають в безпеці.  Виходить, однієї тільки безпеки мало, аби бути задоволеним життям – і саме про це ми говоримо в цьому епізоді. Здається, перебування за кордоном вимагає від нас все робити з вдвічі більшою наполегливістю і мотивацією – шукати роботу, триматися за стосунки, піклуватися про себе варто робити з більшим зусиллям, ніж ми б це робили вдома, і в мирні часи. Звідки брати сили? Говоримо про таке:  - як не потрапити в пастку статусу “жертви” і бути режисером власного життя на чужій території - які рятівні психологічні інструменти допомагають адаптуватися і прийняти нову реальність - чому не варто щосили триматися за дружбу та інші стосунки з минулого- чому важливо вчити мову, шукати роботу, і взагалі виходити з дому частіше - як забезпечити собі базовий догляд, і чому це – найважливіше. А ще – про необхідність шукати підтримку, адже усвідомити і визнати, що вам важко (і в цьому немає нічого дивного) – це вже пів шляху подолання проблеми.

Ми живемо в час, коли все трансформується. Змінюється і формат стосунків між людьми: бажання бути більш вільними дало нам поліаморію, і це, як виявляється, геть інше, ніж “відкриті стосунки”. Стосунки на відстані, стосунки із Штучним Інтелектом, стосунки з “обраними родинами” – як не злякатися усього цього розмаїття? В цьому епізоді говоримо про теЧому “поліаморія” це не зрада, і не розпустаДо чого можуть призвести стосунки з ШІНавіщо обирати собі “нову маму”Чи є взагалі в цьому новому світі місце моногамності? Після прослуховування ви навряд чи раптом станете поліамором – але рівень спокійного сприйняття “іншості” точно збільшиться.  Толерантного прослуховування!

У кожному з нас живе маленький гарненький Нарцис. Адже присутність, в певній мірі, рис нарцисичного характеру є абсолютно нормальною. Ми всі хочемо уваги, визнання, ми хочемо, аби нас хвалили, поважали, любили, навіть обожнювали. Вам теж цього хочеться? З вами все добре! Не добре буває тоді, коли в погоні за увагою і любов’ю нам стає байдуже до почуттів інших людей. Ба більше – ми перестаємо сприймати і цінувати людей за їх якості, за стосунки з ними, а починаємо сприймати їх лише як джерело задоволення наших потреб в тому, щоб вони нас обожнювали. Люди з нарцисичним розладом можуть бути небезпечні для всіх, хто вступає з ними в контакт, і є дуже невелика кількість тих, кому в стосунках з нарцисами комфортно. Про них ми теж згадали в цьому епізоді, а ще поговорили про таке: - як визначити нарциса у натовпі - які “червоні прапорці” нарцис розставляє на початку романтичних стосунків - що потрібно робити, аби як найгуманніше “відбудувати” себе після закінчення цих стосунків Тем і питань було так багато, що ми не встигли вкластися з ними в хронометраж одного епізоду – і незабаром запишемо другу частину. О так, нарцисам багато честі - все як вони люблять!

Як мінімалізм покращує наше ментальне здоров’я Менше – краще? Наука доводить, що так. Коли ми споживаємо усвідомлено – тобто обираємо для себе виключно те, що нам дійсно потрібно і дійсно приносить задоволення – ми споживаємо в рази менше. І почуваємося краще! Отже мінімалізм стає не просто модним явищем, а й ще одним способом турботи про себе.  В цьому епізоді говоримо про таке: - Чому мінімалізм – це не про “обмеження” і не про “позбутися всього” - Що таке “свідоме споживання” - Як правильно позбавлятися речей, які ви вважаєте зайвими - З чого почати “розхламлення” Почавши прислухатися до себе під час вибору будь-чого – від одягу до соціальних контактів і серіалу на ніч – ви дуже скоро помітите, як змінилися ваш стан, ваше сприйняття всього, що вас оточує, і ваш настрій. То що, час “генерального прибирання”?

Погляд професіонала на різні жанри кітч-психології Якщо зірки запалюються, тому що це комусь потрібно, то й соцмережі існують не просто так. Як мінімум, вони нас надихають. Втім, надихатися красою, успіхом, досягненнями, способом життя, або просто думками лідерів думок – це одне. Геть інше – беззастережно довіряти своє ментальне здоров’я людям без належної освіти і професійного досвіду. В цьому епізоді говоримо про те- чому ми довіряємо “кітч-психологам” із соцмереж - як відрізнити “інфо-циганщину” від прямої мови професіонала - яку небезпеку несуть коучі-дилетанти - хто такий “коуч”, хто такий “психотерапевт”, і чому це – різні люди - як обрати психотерапевта тим, хто готовий до системної роботи Готові переосмислити своє ставлення до швидких рішень складних проблем? Тоді мерщій тисніть на play, і плідного вам прослуховування!

Як психосоматика пояснює зв’язок нашого тіла і нашого емоційного стану. Наше психо (з грецької – душа, або розум) і наше сомо (тіло) є єдиною системою, тож цілком природньо, що, коли з психо щось не тойво – сомо теж починає давати збої. В цьому епізоді розбираємося з тим, як ми можемо скористатися цим зв’язом, аби бути здоровими і емоційно, і фізично.  В цьому епізоді говоримо про те,  як наш рівень стресу впливає на наші фізичні показники, як розпізнати психосоматичні прояви і регулювати їх, чи є психосоматика науково доведеною теорією, і як давно, чому психотерапевт – це найкращий фасилітатор в процесі пізнання власної психосоматики, що таке “холістична медицина”, і чому сьогодні весь світ її сповідує, як працювати з власною психосоматикою, коли погіршилося самопочуття, чому нам іноді вигідно мати хронічні хвороби – втім, їх варто позбутися.  Усвідомлення механіки психосоматичних розладів – це ще один важливий крок на шляху пізнання себе і розуміння свого тіла! Тож, вперед, пізнавати!

Дякувати долі за підлітковий вік вашої дитини здається абсолютно абсурдною ідеєю. Втім, саме в цьому віці ваша дитина встановлює контакт з самою собою і власними бажаннями ваша дитина “намацує” той шлях, яким вона піде в майбутнє у вашої дитини кристалізуються її цінності, які вона бере в доросле життя ваша дитина вчиться соціалізуватися із світом та самовиражатися у дитини розвивається сексуальність, романтичний потяг до інших, вона вперше закохується ну і, основне, ваша дитина сепарується від вас – тобто стає самостійною, укомплектованою для дорослого життя людиною.  От і скажіть, чи не подарунок цей підлітковий вік? Чи не диво? А те, що зазвичай він проходить, м’яко кажучи, непросто – так це тому, що усі ці трансформації даються дитині тяжко. Вона не розуміє, що з нею відбувається, і чому все, до чого вона звикла, змінюється такими нереальними темпами. І чому, замість розуміння, підтримки, допомоги, її найближчі люди починають її це завзятіше “виховувати”.  Отже, цей епізод – простягнута рука допомоги батькам, дитина яких переживає підлітковий вік. Точніше, не так – це рука допомоги родині, яка переживає підлітковий вік дитини.  Щасливого дорослішання! Вебінар «Підліток у хаті» 27-28 лютого.

Ми знаємо, що треба, аби так і було. Та, за великим рахунком, і робити там майже нічого, окрім, мабуть, наступних кроків: обрати вдалий формат викладення бажань визначити, чи є це бажання твоїм чи нав’язаним тобі правильно сформулювати бажання продумати шлях до їх здійснення ну і братися до роботи! Адже творити власне життя – це справжня магія, яка дійсно активізується в період різдвяних свят, коли весь світ загадує бажання і пише свої новорічні списки. Долучайтеся, і нехай у 2025 році бажання здійсняться, а шлях до них принесе задоволення, відчуття розвитку і реалізованості! Продуктивного прослуховування!

У нас для вас відразу декілька новин:  є конфлікт, а є сварка – і це “дві великі різниці”  конфлікти корисні і необхідні для здорових стосунків конфліктувати можна спокійно, і навіть тихо  часті сварки не є ознакою того, що стосунки приречені навіть найемоційнішу найгрубішу найгарячішу сварку можна завершити продуктивно і на нотці любові Навіть найщасливіші пари сваряться. Точніше, конфліктують. Ми закохуємося тому, що ми різні – і конфліктуємо теж з цієї причини. Відтепер, послухавши дуже конкретні і доступні рекомендації Олени, ви будете робити це продуктивно. І поділіться цим епізодом з партнером – він теж заслуговує на ці безцінні знання!

Наука стверджує, що сучасна людина здатна жити ледь не до 120 років – але чи це така вже хороша новина для тих, хто починаючи із свого 40-го дня народження починає систематично скиглити про вік, старість, і молодість, яку не повернути?  Допомагаємо змістити фокус уваги з цифр – на себе. І говоримо про наступне:  що є причиною переживань через вік чому жінці будь-якого віку корисно вдягати шорти чи є страх старіння та страх смерті одним і тим самим як неприйняття власного віку переживають жінки та чоловіки чому закордоном так багато сповнених енергії та шарму дідусів і бабусь як налаштувати мозок таким чином, щоб кожен новий рік життя сприймався з радістю і вдячністю Вік – це круто, весело і гарно! Не вірите? Мерщій до прослуховування!