Advertise on podcast: Коли все має значення

Експерт із поляризації Барт Брандсма розповідає пропротистояння та розколи у суспільстві, що треба для зменшення напругу всередині соціума та що може об’єднувати людей, які займають протилежні позиції. Чому поляризація стара, як світ? Якою може бути здорова доза поляризації? Чиї історії треба розповідати журналістам, аби «зшити»суспільство? В чому автократії краще демократій?   Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Polarization expert Bart Brandsma discusses social divisions and confrontation, what it takes to ease tensionswithin society, and what can bring together people with opposing views. Why is polarization as old as theworld?What is a healthy dose of polarization?Whose stories should journalists tell to help bridge social divides?What are autocracies better at than democracies? Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Гостя епізоду - директорка проєкту з когнітивної війни та дослідниця сучасної війни Інституту вивчення війни Наталія Бугайова. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із нею про те, як Росія веде когнітивну війну проти України та світу. Які мішені РФ обирає під час когнітивної війни проти України та світу? Як Росія використовує реактивні дрони та балістику в інформаційних психологічних операціях? Хто в Кремлі веде війну за свідомість українців? Яка стратегія є ефективною у протистоянні Росії у когнітивній війни? Якими є слабкі місця РФ та як їх доцільно використовувати? Російські наративи та як Москва приховує розбудову власної армії для ведення когнітивної війни по світу? Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Nataliya Bugayova is the Director of the Cognitive Warfare Project and Modern Warfare Fellow at the Institute for the Study of War. In a new episode of When Everything Matters, she discusses how Russia is waging cognitive warfare against Ukraine and the world. What targets does Russia choose in its cognitive warfare against Ukraine and the world? How does Russia use drones and ballistic missiles as part of its information and psychological operations? Who in the Kremlin is waging a war for the minds of Ukrainians? What strategy is effective in countering Russia’s cognitive warfare? What are Russia’s vulnerabilities, and how can they be effectively exploited? What are Russia’s key narratives, and how does Moscow conceal the buildup of its military capabilities to wagecognitive warfare around the world? Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Британський журналіст та письменник Люк Гардінг влітку 2026 року видав книжку під назвою «Зрада:Трамп, Путін і нова епоха завоювань». Дві великих події підштовхнули його до її написання. Перша – це поверненняДональда Трампа до Білого дому та його імперіалістичні погрози встановити контроль над Гренландією чи перетворити Канаду на 51 штат США.  Друга – рішення північнокорейського диктатора Кім Чен Ина відправити своїх військових на війну Росії проти України. Гардінгзрозумів, що світовий порядок випробують на міць не тільки альянси авторитарних режимів та диктаторів, але й шкідливі дії Америки. Заради цієї книжки він поїхав до постійно обстрілюваних сел у східній частині України, розмовляв із мешканцями Гренландії щодо можливої анексії острова, подорожував Кореєю та зустрівся із президентом Володимиром Зеленським. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Люком Гардінгомпро найдивніше його інтерв’ю із північнокорейськими військовополоненими, двох Зеленських, підкуп британських політиків колишніми членами «ОПЗЖ», якихзвинувачують у держзраді, протистояння між Росією та Великою Британією та як він пояснює незрозумілу для британців прихильність українців до Бориса Джонсона.   Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

British journalist and author Luke Harding published a book in the summer of 2026 titled Betrayal: Trump, Putinand the New Age of Conquest. Two major events prompted him to write it. The first was Donald Trump’s return to the White House and his imperialist threats to take control of Greenland or turn Canada into the 51st US state. The secondwas North Korean dictator Kim Jong Un’s decision to send his troops to fight in Russia’s war against Ukraine. Harding realized that the world order would be tested not only by alliances between authoritarian regimes and dictators, butalso by the harmful actions of the United States. For the book, he travelled to villages in eastern Ukraine that are under constant Russian bombardment, spoke to Greenlanders about the possibility of the island being annexed, travelledacross Korea, and met with President Volodymyr Zelenskyy. Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Luke Harding about his strangest interview with North Korean prisoners ofwar, the two Zelenskys, the bribery of British politicians by former members of Ukraine’s Opposition Platform – For Life party who are accused of treason, the confrontation between Russia and the United Kingdom, and how he explains thepuzzling affection Ukrainians have for Boris Johnson. Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Американський історик Тімоті Снайдер відомий своєю підтримкою України. Частково він це пояснює тим, що знає українців та розуміє, що тут відбувається. Зокрема, він спеціалізується на історії Східної та Центральної Європи. Кілька років тому він очолив академічну раду проєкту «Українська історія: глобальна ініціатива», де майже 200 науковців доводять, чому історію України не слід вважати локальною, а треба сприймати її у ширшомусвітовому контексті. Підтримку України Снайдер також пояснює своїми принципами та ідеями свободи, прояв яких він бачить в українцях і про які він багато чогонавчився саме від них. Однак на одному семінарі із українськими військовими історику поставили запитання, над яким він замислився. Один із офіцерів цікавився тим, за яких умов Снайдер припинив би підтримувати Україну або принаймні пошкодував би про це. Що на це відповів історик, що він побачив в Україні 2026року та як сприймає взаємодію української влади із MAGA, про уроки попередніх війн, напругу між Києвом та Варшавою і пам’ять як розкіш, іноземців в українському війську, новий погляд на історію України та взаємозв’язок між можливістю пити каву у Берліні та лінією фронту у Запоріжжі – в розмові журналістки Наталі Гуменюк із Тімоті Снайдером. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

American historian Timothy Snyder is well known for his support of Ukraine. He partly explains this by saying thathe knows Ukrainians and understands what is happening here. He specializes in the history of Eastern and Central Europe. Several years ago, he became chair of the Academic Council of the “Ukrainian History: Global Initiative” project,in which nearly 200 scholars make the case for why Ukrainian history should not be viewed as a local story, but rather understood in a broader global context. Snyder also explains his support for Ukraine through his principles and his ideas about freedom, whose expression hesees in Ukrainians and from whom he says he has learned a great deal. However, at one seminar with Ukrainian military personnel, Snyder was asked a question that made him stop and think. One of the officers asked under what circumstances he would stop supporting Ukraine, or at least regret having done so. What did the historian answer? What did he see in Ukraine in 2026, and how does he view the interaction between theUkrainian government and MAGA? What does he think about the lessons of previous wars, tensions between Kyiv and Warsaw, and memory as a luxury? What does hemake of foreigners serving in the Ukrainian military, the new perspective on Ukrainian history, and the connection between being able to have a cup of coffee in Berlin and the frontline in Zaporizhzhia? All this is discussed in journalist Nataliya Gumenyuk’s conversation with Timothy Snyder. Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Втома  від війни не турбує українського філософа таписьменника Володимира Єрмоленка. Він більше переймається внутрішніми розколами всередині суспільства, які він помічає все більше. Ненависть до системи як такої настільки виросла, що українці починають тонути у ній. Останні корупційні скандали у верхівці влади сприяють зростанню невдоволення та тріщинам всоціумі. Реальну небезпеку Єрмоленко вбачає в тому, що велика кількість українців може вважати українську владу більшим ворогом, ніж Росію, і саме її називати винною у війні, що триває. «Ми себе відчували всі ці 35 років молодим організмом з дуже сильними давніми коріннями, але в якого є майбутнє. Коли ми будемо втрачати відчуття, що в нас є майбутнє, тоді ми будемо ще більше розпадатися», — застерігає письменник. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Володимиром Єрмоленком про нинішній стан українськогосуспільства, ризик колапсу влади, сприйняття держави як спільної справи, а не як масажного салону, якими словами можна достукатися до європейців та порятунок у дії.     Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

З моменту підриву у Балтійському морі російських газогонів «Північний поток-1» та «Північний потік-2» минає чотири роки. Журналіст The Wall Street Journal  Боян Панчевський протягом трьох років працював над своєюкнижкою «Змова навколо «Північного потоку»: внутрішня історія вибухів, що сколихнули світ», яку опублікували навесні 2026. В ній він провів реконструкцію підриву трубопроводів, описав роботу німецьких слідчих, яким допомогли у розслідуванні світлини з камер автоматичного контролю швидкості, а також розповів про склад диверсійної команди, частина якої були цивільними людьми. Вже восени у Гамбурзі розпочнеться судовий процес над українським ветераном Сергієм Кузнєцовим, якого затримали торік в Італії. Саме його німецькі слідчівважають координатором команди підривників. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Бояном Панчевським про головний геополітичний проєкт Володимира Путіна в Європі, як «Північний потік» відкрившлях до великої війни, розслідування підриву газогонів німецькими слідчими та обвинувачення у воєнному злочині українців, а також хто може стояти за знищенням російського трубопроводу. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

It has been four years since the Russian Nord Stream 1 and Nord Stream 2 gas pipelines were blown up in the Baltic Sea. Bojan Pancevski, a journalist with The Wall Street Journal, spent three years working on his book, The Nord StreamConspiracy: The Inside Story of the Explosions That Shook the World, published in spring 2026. In the book, he reconstructs the sabotage of the pipelines, describes the work of German investigators, who were aided in their investigation by images captured by speed cameras, and reveals the makeup ofthe sabotage team, some of whose members were civilians. This autumn, a trial will begin in Hamburg against Ukrainian veteran Serhii Kuznietsov, who was arrested in Italy last year. German investigators believe he was the coordinator of the team behind the sabotage. Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Bojan Pancevski about Vladimir Putin’s major geopolitical project in Europe; how Nord Stream helped pave the way for a full-scale war; the German investigation into the pipeline explosions and allegations that Ukrainians committed a war crime; and who may have been behind the destruction of the Russian pipeline. Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Військовослужбовиця Катерина Ротаренко займається пошуком тіл та решток загиблих військових. Свою роботу пошуковицею вона почала у 2022 році як волонтер, згодом мобілізувалася до Збройних Сил України і займається пошуковими місіями. У Ротаренко було багато шансів змінити діяльність, але жінка вже не може займатися іншим. Для неї важливим у її роботі є шанс остаточно дати можливість померти загиблій наполі бою людині і зняти з паузи як її життя, так і життя її рідних. Ротаренко свідома того, що залишиться певна кількість безвісти зниклих, яких неможливо буде повернути та ідентифікувати. Сучасна зброя здатна буквально стерти людину з лиця землі. Навіть попри це роботи з пошуку тіл та решток загиблих буде на багато десятків років, запевняє військовослужбовиця. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Катериною Ротаренко про її місію пошуковця, чого вона їїнавчила, Олексія Юкова, форми пам’яті загиблих та безвісти зниклих та що означає для неї жити за мертвих. Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації. Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».   Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Igor Blažević is a European human rights advocate and an expert on democracy and civil society development of Bosnian origin. For more than 17 years, he worked with the international humanitarian organization People in Need, where he headed its Human Rights and Democracy Department. Blažević is also the founder of OneWorld, Europe's largest human rights documentary film festival. For many years, he has worked with civil society activists in countries experiencing war, authoritarian rule, and democratic transitions. Journalist Angelina Kariakina speaks with Blažević about the state of democracy and growing polarization around theworld, the lessons he draws from the Balkan wars and why the post-war period can be even more challenging than the war itself, the struggle against Myanmar's military junta, and why he rejects the label of "victim." Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Володимир Зеленський відправиву відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, який займав цю посаду з 2024 року. Новим головнокомандуючим призначено Михайла Драпатого. Перестановки у вищому військовому керівництві розпочалися 15 липня. Після відставкипрем’єр-міністерки Юлії Свириденко та її Кабміну міністр оборони Михайло Федоров втратив свою посаду. На прес-конференції він заявив про конфлікт із Олександром Сирським і звинуватив його у блокуванні ініціатив Міноборони. Президент підтвердив наявність конфлікту між цими двома високопосадовцями. Через звільнення Федорова розпочалися вуличні протести. Мітингувальники вимагали відставки  Олександра Сирського та повернення до складу нового уряду Федорова. Після звільнення головкому Зеленський заявив, що запропонував колишньому очільнику Міноборони «достойну позицію у владі». Поки перемовини із Федоровим тривають, раніше він був готовий повернутися лише як міністр оборони.  Військовослужбовець,голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар стверджує, що така ситуація виникла через системні проблеми в управлінні. Тільки їхнє вирішення убезпечить відподібних конфліктів у майбутньому не зважаючи на те, хто обіймає ту чи іншу посаду. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Гончаром про те, чому жоден український міністроборони не призначав головкома, розподілення ролей між ними, потребу у нових підходах у війську через зміну технологічного укладу війни та запоруку боєздатності армії.   Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations