Advertise on podcast: Історія у параграфах

Повішення. Розп’яття. Гільйотина. Смертельна ін’єкція. Спалення на багатті. За свою історію людство придумало сотні способів забирати життя. За що страчували і чи залежав вид покарання від провини? Розкаже Юлія Галушка в “Історії у Параграфах: Смертна кара”. Додивіться цей епізод до кінця і дізнаєтесь, як одна страта стала рекламним слоганом. Ви точно його чули і бачили, але навіть не здогадуєтесь, що цю фразу сказав приречений на смерть. Це буде Параграф про людську жорстокість і вигадливість. Тому якщо ви чутливі, а також дітей і вагітних - просимо відійти від екрану. Діліться цим відео з друзями і напишіть у коментарях, чи можна виправдати смертну кару за найтяжчі злочини, як-от серійні вбивства чи коригування ударів?

Київ, весна 1911-го. На Лук’янівці, тодішній околиці міста, знаходять мертвого 12-річного хлопчика. На його тілі - 47 колотих ран. За чотири місяці арештовують єврея Менахема Менделя Бейліса і висувають обвинувачення у ритуальному вбивстві. Так почалась одна з найгучніших справ в історії Російської імперії, про яку писали всі газети і яка розколола суспільство на два непримиренні табори. Хто убивця? Чому головним підозрюваним став єврей Бейліс? І який вердикт, зрештою, винесли присяжні? Дивіться “Історію у Параграфах” з Юлією Галушкою. Додивіться цей випуск до кінця. Ми будемо вдячні за лайк та підписку на наш ютюб-канал. І напишіть у коментарях, чи чули ви раніше про цю справу?

Росіяни люблять казати, що Петро І прорубав вікно в Європу. Але перш ніж у це вікно подивилася Європа, крізь нього вирвався дим і голосіння. Дим і голосіння із Батурина - гетьманської столиці, спаленої й вирізаної московським військом у листопаді 1708 року. Чому російський цар наказав перетворити на попіл ціле місто з усіма жителями? Чи могла фортеця витримати облогу? Чому Європа, яка читала про Батуринську різанину у своїх газетах, обрала мовчання? Дивіться “Історію у Параграфах” з Юлією Галушкою і ви дізнаєтеся, чи справді царським військам допоміг зрадник з-поміж козаків? Будемо вдячні за підтримку у вигляді лайків і коментарів. Це допоможе нам стати видимими для алгоритмів ютюба.

У 1929 році Америка прокинулася в кошмарі: біржі впали, банки закрилися, а мрії про процвітання розсипалися, як пил на вітрі. За лічені дні мільйони втратили роботу, домівки й надію. Чому економіка, що здавалася непохитною, звалилася, як картковий будинок? І як цей крах не лише зруйнував життя, а й народив культових злочинців і хепі-енди Голлівуду? Дивіться в “Історії у Параграфах: Велика депресія” з Юлією Галушкою. І дізнаєтесь, як Америка вибралася з прірви і чи може сучасний світ повторити цей сценарій. Лайкайте, підписуйтесь і пишіть у коментарях: що б ви робили, якби втратили все за одну ніч?

У 1938 році Європа затамувала подих: Гітлер вимагав Судетську область Чехословаччини, прикриваючись "захистом німців", а світові лідери сіли з ним за стіл переговорів, щоб уникнути війни. У цьому випуску «Історія у Параграфах: Окупація Судетської області» з Юлією Галушкою ми розбираємо, як Мюнхенська угода стала зрадою Чехословаччини та чому великі держави обрали умиротворення агресора. Чому Гітлера не зупинили? Як Чехословаччина втратила 20% території без бою? І які паралелі з сьогоденням, коли агресор знову виправдовує окупацію "захистом" російськомовних? Дізнайтесь, як історія Судетів відлунює в сучасних подіях, і напишіть у коментарях: чи є умиротворення Росії аналогом Мюнхенської змови? Підпишіться на наш Youtube-канал. Ми будемо вдячні за ваші уподобайки.

Війна між Ізраїлем та Хамасом завершена. Дональд Трамп заявив про ще одне врегулювання конфлікту. Чи досягне успіхів ця спроба вирішити один з найдовших конфліктів в історії людства - робити жодні прогнози неможливо. Бо за цю територію війни точаться десятиліттями. Чому так сталося? Чому за стільки років там не з’явилося державності? Дивіться в “Історії у Параграфах” з Юлією Галушкою. Будемо дуже вдячні за ваші реакції - коментарі, вподобайки та поширення. Додивіться до кінця цей випуск і напишіть як ви вважаєте чи вирішить визнання Палестини проблему на Близькому сході.

Співачка Анжеліка Рудницька, депутати Олесь Доній та Олег Медуниця, видавець Віктор Рог і письменниця Оксана Забужко. Що об’єднує цих людей? А ще з десяток майбутніх політиків, лікарів, митців та дипломатів. 35 років тому, у жовтні 1990-го року, вони взяли участь в організованому студентами протесті, який увійшов в історію як Революція на граніті. Це тоді вперше у центрі Києва з’явилося наметове містечко з політичними вимогами. І це тоді вперше з’явилась назва Майдан Незалежності. Чим закінчився перший український Майдан? Чому його навіть не пробували розігнати. І як намет, розкладачка та стрічка з написом “Я голодую” - наблизили крах імперії? Це “Історія у Параграфах: Революція на граніті” з Юлією Галушкою. Підпишіться на наші ютюб-канали та поставте вподобайку цьому відео. І напишіть в коментарях: чи готові ви голодувати заради ідеї?

29 і 30 вересня у Бабиному Яру на північно-західній околиці Києва нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. У наступні два роки розстрілювали всіх, кого вважали недолюдьми і ворогами - підпільників, комуністів, душевнохворих. Загалом - маховик смерті забрав життя близько 100 тисяч людей. Події тих днів називають “Голокостом від куль”. Це “Історія у Параграфах: Бабин Яр” з Юлією Галушкою. Додивіться до кінця, щоб дізнатися, чи був шанс врятуватися? Хто поніс відповідальність за геноцид? І як простий хрестик врятував життя 12-річному єврейському хлопчику? Обов’язково напишіть нам у коментарях, коли ви дізналися про трагедію Бабиного Яру?

Восени 2003-го острів Тузла на Азовському морі став причиною конфлікту між Україною та Росією. Тоді Москва вперше влаштувала нам тест на стійкість. Хоча і не військовими методами, а технікою, якою росіяни прокладали собі шлях до українського кордону. І ця будівельна гра швидко перетворилася на політичний ультиматум: де саме закінчиться Росія і де почнеться Україна. Що це було: сусідське непорозуміння чи свідома провокація? Яку мету переслідувала Москва, зводячи дамбу до Тузли? Дивіться в “Історії у параграфах” з Юлією Галушкою. Підпишіться на наші ютюб-канали, щоб не пропустити наступні історії, в яких одна подія здатна пояснити цілу епоху. Будемо вдячні за ваші уподобайки та коментарі.

Коли закінчилася Друга світова війна? Це питання багатьох може загнати у глухий кут. Адже для більшості жителів пострадянського простору кінець війни - це травень 45 року, коли капітулювала нацистська Німеччина. Але ж війна на Тихому океані тривала ще 4 місяці. І в якийсь момент все залежало від аудіозапису, якого Японія доти не чула: “Ми здаємося”. У темряві імператорського палацу в Токіо офіцери із самурайськими мечами готові були вбити, щоб не дати імператору оголосити про поразку. Це «Історія у Параграфах” з Юлією Галушкою. Хто і як поставив крапку у війні? Як один солдат продовжував воювати до 1974 року? І як Японія, програвши війну, зберегла свого імператора? Ми будемо вдячні за лайк і за ваші думки у коментарях. Напишіть, чи знали ви про спробу перевороту, щоб не допустити капітуляції Японії?

Що ховається за стінами старої української хати? Уявіть: за одну таку платили мішком цукру, а щоб її збудувати, кликали все село. Але чи знаєте ви, чому в хатах росіян шаруділи таргани, а в українців — пахли м’ята й барвінок? Дивіться “Історію у Параграфах” з Юлією Галушкою. Додивіться цей випуск до кінця, щоб дізнатися, скільки років треба було працювати, щоб заробити на хату і яку оселю мріяв збудувати Тарас Шевченко? А поки - напишіть нам у коментарях, без яких вигод ви би не обійшлися у своїй домівці?

Вранці 19 серпня голову Верховної ради УРСР Леоніда Кравчука розбудив телефонний дзвінок. Перший секретар ЦК КПУ Станіслав Гуренко поспішав поділитись новиною: “Спиш? - Так. - Що, не знаєш, що в Москві переворот? - Ні.” Про зміну влади - оголосили по центральному радіо та телебаченню. І - увімкнули “Лебедине озеро”. Тим часом на вулицях Москви уже йшли танки. Чому провалився путч? Чому ГКЧПісти так і не віддали наказ штурмувати Білий дім? Та на чиєму боці був Путін? Це “Історія у Параграфах: Провал ГКЧП” з Юлією Галушкою. Підписуйтесь на ютюб-канал. Ставте лайк та напишіть нам у коментарях, чи пам’ятаєте ви перебіг тих подій? Як вам тоді здавалося - до чого йшло?

Чи знали ви, що один із офіційних українських символів придумали на вечірці. Інший - час від часу перевертають догори дригом. А ще один - відомий ще з ІІІ ст. до н.е. Ці три символи - гімн, прапор та герб - це не просто державні атрибути. Вони звучать, майорять і сяють у наших серцях. Сьогодні вони на наших плечах, на бронежилетах захисників, на фасадах будинків та на обкладинках паспортів. А ще донедавна їх використання означало би висилку, ув’язнення чи навіть смерть. Як ці символи з’явилися в нашій історії, що вони означають та як їх вдалося зберегти через стільки років заборон та гонінь? "Історія у параграфах" з Юлією Галушкою. Додивіться до кінця і переконайтесь, що про державні символи ви знали все. Не забудьте поставити уподобайку та підписатися на наші канали. Українському ютубу дуже важливі ваші реакції.

Горбачовський курс на лібералізацію СРСР наприкінці 80х-на початку 90х не знаходив підтримки у радянських силовиків, особливо у КДБ на чолі з ультраконсервативним спадкоємцем Андропова - Владіміром Крючковим. Наприкінці 90-го року в нього вже склалася картина, що в союзі сформувався і відкрито діє блок антисоціалістичних сил з центром у Москві. У листі до президента Горбачова він натякає на необхідність “надзвичайних заходів” та можливість організації “надзвичайних органів” для керування країною. Горбачов не реагує - партійно-номенклатурна верхівка готує переворот, щоб врятувати Союз. Що до цього призвело? Чи був шанс у старої еліти зберегти радянську імперію? Та як це вплинуло на наше майбутнє тут, в Україні? Дивіться “Історія у Параграфах” з Юлією Галушкою. Ставте лайк та напишіть у коментарях, чи пам’ятаєте ви ті події? Про що тоді говорили у ваших родинах?

Уявіть собі звичайний літній ранок. Діти йдуть до школи, дорослі поспішають на роботу. І раптом — сліпучий спалах. За одну мить ціле місто зникає, залишивши лише тіні на асфальті. 6 серпня 1945 року Хіросіма стала першим містом, яке відчуло силу атомної бомби. За 3 дні - і Нагасакі. Хто стояв за цим рішенням? Чи могло людство уникнути цієї трагедії? І чому навіть Ейнштейн попереджав про небезпеку? Це «Історія у параграфах» з Юлією Галушкою. Додивіться цей випуск до кінця, щоб дізнатися, як науковий тріумф став трагедією. І чому Хіросіма та Нагасакі досі змушують сперечатись - чи була ядерна атака єдиним виходом? Ставте уподобайку та підпишіться на наш ютюб-канал.